1. Сформуйте у себе позитивне ставлення до дитячого садка, налаштуйте себе на те, що дитині тут буде добре, її буде доглянуто, оточено увагою, вона отримає підтримку.
2. Уникайте будь-яких негативних розмов у сім´ї про дитячий садок у присутності дитини, оскільки вони можуть сформувати у неї негативне ставлення до відвідування дитячого садка.
3. Створіть спокійний, безконфліктний клімат у сім´ї.
4. Заздалегідь потурбуйтеся про те, щоб розпорядок дня дитини вдома був належним до розпорядку дня у дитячому садку (ранній підйом, час денного сну, прийоми їжі, прогулянки).
5. Ознайомтеся з режимом харчування та меню у дитячому садку.
6. Навчайте дитину їсти не перетерті страви, пити з чашки, привчайте тримати ложку.
7. Відучіть дитину від підгузків. Виховуйте у неї потребу проситися до туалету.
8. Учіть дитину впізнавати свої речі: білизну, одяг, взуття, носовичок.
9. Учіть гратися іграшками. Скажімо, ляльку можна годувати, колисати, гойдати; пірамідку – збирати, розбирати.
10 Привчайте дитину після гри класти іграшки на місце.
11 Пограйтесь удома у дитячий садок з ляльками: погодуйте їх, почитайте казку, поведіть на прогулянку, покладіть спати.
12. Виховуйте у дитини позитивний настрій та бажання спілкуватися з іншими дітьми.
13. Тренуйте систему адаптаційних механізмів у дитини – привчайте її до ситуацій, в яких потрібно змінювати форми поведінки.
14. Підготуйте для малюка індивідуальні речі: взуття та одяг для групи, 2-3 комплекти змінної білизни, чешки для музичних занять, носовичок.
15. Повідомте медичну сестру про стан здоров’я вашого малюка.
16. Проконтролюйте, аби початок відвідування дитячого садка не збігався з епікризними термінами: 1 рік 3 місяці, 1 рік 6 місяців, 1 рік 9 місяців, 2 роки, 2 роки 3 місяці, 2 роки 6 місяців, 2 роки 9 місяців, 3 роки.
17. Дайте дитині до дитячого садка улюблену іграшку.
18. Не залишайте дитину одну в перші дні відвідування дитячого садка, побудьте з нею певний час на прогулянці, до обіду, у разі потреби – залишіться на тиху годину.
Загартовування – це тренування організму, вдосконалення процесів його фізичної та хімічної терморегуляції.
Гігієнічні принципи загартовування:
Найліпшими засобами загартовування є природні чинники: свіже повітря, вода і сонце. Основою раціонального проведення загартовування є дотримання таких гігієнічних принципів:
1. Систематичність. Регулярне, щоденне проведення загартовувальних заходів протягом усього року з урахуванням особливостей клімату, сезону й погодних умов. Якщо подразник діє систематично протягом тривалого проміжку часу, то організм реагує на нього певним стереотипом реакцій. У результаті розповсюдженість реакцій-відповідей організму зменшується, економічність функцій підсилюється, що обмежує реакцію організму з загальної до локальної (на місці дії холодового подразника).
2. Поступовість. Поступово зростаючий вплив загартовувального чинника підвищує ступінь загартованості організму. Причому чим сильніша дія подразника, тим тривалість процедури повинна бути меншою.
3. Комплексність. Одночасне використання декількох різних загартовувальних чинників, поєднання загальних і місцевих охолоджень.
4. Переважність. Насамперед загартовуються закриті частини тіла і ті, які найбільш піддаються охолодженню (ноги, горло, спина, груди), оскільки відкриті частини тіла (обличчя, кисті рук) більш загартовані й без спеціального впливу.
5. Емоційність. Загартовувальні заходи повинні викликати у дитини тільки позитивні емоції.
6. Індивідуальний підхід. Призначення лікарем загартовувальних заходів проводиться з урахуванням стану здоров’я дитини, ступеня її загартованості, психоемоційної готовності до процедур.
7. Обов’язковий лікарський контроль при розробленні, призначенні та проведенні загартовувальних заходів, корекції їх у випадку перерви в процесі загартовування, оцінці ефективності загартовування.
Водні процедури:
Загартовувальні водні процедури привчають дітей використовувати в гігієнічним цілях
прохолодну воду (спочатку +33…+28ºС, а потім і холоднішу +28…+15ºС). Особливо
корисне зниження температури води під час умивання обличчя, миття рук, шиї, обливання водою стоп та обтирання тіла. Також дуже корисно полоскати прохолодною водою горло.
Полоскання горла:
Систематичне полоскання горло водою, температура якої поступово знижується, дає виражений оздоровчий ефект. Крім механічної дії (масаж слизових покривів мигдаликів, задньої стінки глотки й рота), у ході цієї процедури вода вимиває залишки їжі й слиз.
Привчати дітей полоскати спочатку рот, а потім і горло водою кімнатної температури потрібно вже з 3-4 років.
Вологе обтирання тіла:
Головний методичний принцип вологого обтирання тіла зводиться до того, що спочатку обтирають кисті рук, стопи ніг, потім – руки від кистей до плечей, ноги від стоп до стегон, а закінчують процедуру обтиранням тулуба.
Початкова температура води для вологого обтирання тіла для дітей 3-4 років +32ºС, для дітей 5-6 років +30 ºС,6-7 років +28 ºС. Через кожні 2-3 дні температуру води знижують на 1-2ºС і доводять для дітей 3-4 років до +22ºС влітку й до +25 ºС взимку, для дітей 5-6 років відповідно до +20 ºС та до +24 ºС, для дітей 6-7 років – до 18 ºС та до 20 ºС.
Ртуть дуже небезпечна. Потрапити в організм вона може двома шляхами: через травний тракт або дихальні шляхи. Результат – ртутне отруєння, перебіг якого може бути тривалим і без якихось загальних симптомів. Дратівливість, нудота, схуднення. Подумаєш, з ким не буває…
Проте це отруєння повільно, але точно підкрадається до найважливішою ділянки нашого організму – центральної нервової системи та нирок. А тому, розбивши термометр, пам’ятайте основне: прибирати ртуть треба ретельно і швидко.
Чого робити не можна:
До речі, сполуки ртуті є в різних технічних пристроях. Наприклад, у лампах денного світла, батарейках, деяких фарбах. Будьте обережні.
Для немовля в перші місяці життя оптимальною вважається температура 37°С. Упродовж року вона повинна знизитися до 36,6°С. Щоб своєчасно розпізнати перші ознаки захворювання в дитини, потрібно попередньо виміряти її температуру в здоровому та спокійному стані. Рекомендовано завести температурний щоденник, у якому записувати показники, виміряні термометром вранці, вдень та ввечері.
Необхідно знати, що підвищення температури – це не хвороба, а ознака того, що організм веде активну боротьбу із розмноженням бактерій та вірусів.
Вимірювання температури
Причинами підвищення температури в дітей можуть бути тривалий плач, перезбудження, кольки, прорізування зубів чи зараження інфекцією.
Ослаблений після хвороби організм має знижену температуру (до 36°С). Якщо ж температура більше тижня тримається 37°С, то причиною може бути запалювальний процес. Для його успішного лікування варто звернутися за консультацією до фахівця.
Дітям до року педіатри радять збивати температуру, якщо вона вища 38,2°С, а старшим – якщо вища за 38,5°С.
Всесвітня організація здоров’я не рекомендує знижувати температуру до 39,0-39,5°С, лише дітям, які на фоні підвищеної температури мають судоми, неврологічні захворювання, хронічні захворювання органів кровотворення, що не досягли двох місяців.
Важливо знати, що в дітей грудного віку температура може піднятися дуже швидко, тому навіть при невеликому підвищенні варто викликати лікаря.
За допомогою термометра. Наявність температури більшість мам визнають просто, поцілувавши лобик. Проте лише за допомогою термометра можливо визначити її точне значення. Найбільш зручним для виміру температури в маленьких дітей є електронний термометр. Бажано, щоб у малюка був власний термометр. Перед використанням обов’язково протріть його спиртом чи теплою водою з милом. У немовлят краще за все вимірювати температуру в паховій складці. За допомогою термометра-соски можна безпечно виміряти температуру в роті(норма37,1°С). Якщо у вас спокійна дитина чи ще не вміє перевертатися, то можна виміряти температуру ректально (бажано, щоб кишечник був порожнім) чи під пахвами. Виміряна ректально температура буде вищою на 0,5-1°С за температуру тіла.
Знижуємо температуру
1. Передусім потрібно часто поїти дитину теплими компотами, водою, чаєм, молоком(при температурі до 38,5°С). Якщо вона відмовляється від пиття, то проконсультуйтесь із лікарем.
2. За відсутності судом у дитини, ознобу, жарознижуючих ліків, скористуйтесь обтиранням (як допоміжним засобом). Не варто обтирати водою з додаванням спирту, оскільки його пари подразнюють легені та можуть викликати погіршення стану здоров’я. Розтирайте теплою водою від периферії до центру тіла. Покладіть серветку на лобик та стежте, щоб вона була зволоженою.
3. Якщо в дитини озноб і висока температура, то в жодному разі не обтирайте водою. У такому стані дрібні судини тіла звужені та не наповнені кров’ю, тому випаровуватиметься волога, температура спадати не буде. Потрібно дати таблетку но-шпи ( при температурі до 39°С), розчинену в 1 чайній ложці кип?яченої води.
4. При температурі, вищій за 38,5°С, давайте жарознижувальні ліки. Правильно їх підібрати вам допоможе лікар.
На замітку:
1. Якщо в дитини температура і вона не хоче їсти, то в жодному разі не змушуйте. Оскільки організм розумніший, він просто всі сили хоче спрямувати на боротьбу з інфекцією, а не на перетравлення їжі.
2. Будьте обережні з такими жарознижувальними, як анальгін та аспірин. Всесвітня організація здоров’я заборонила їх давати дітям до 14 років, оскільки перші провокують ураження печінки, зниження згортання крові (внаслідок чого можуть виникнути внутрішні кровотечі), а друге – має токсичну дію, пригнічує кровотечу, викликає алергію (анафілактичний шок).
3. Жарознижувальні сиропи давайте, попередньо уважно ознайомившись із дозуванням та побічними діями.
4. Свічі для зниження температури («Вібуркол») подіють лише через 35-45 хвилин, а жарознижувальні сиропи – через 20-30 хвилин.
Для забезпечення правильного харчування будь-якій людині необхідно три умови:
Повноцінний фізичний і нервово-психічний розвиток дитини дошкільного віку можливий у разі забезпечення його раціональним харчуванням.
Раціональне харчування передбачає використання необхідного набору продуктів, які містять усі необхідні харчові компоненти, вітаміни, мікроелементи відповідно до вікових фізіологічних потреб дитячого організму.
Кількість прийомів їжі у дошкільних навчальних закладах різноманітна: в дошкільних закладах з 9-годинним перебуванням здійснюється 3-разове харчування; з 12-годинним перебуванням – 4-разове.
У дошкільному навчальному закладі під час організації харчування необхідно дотримуватися гігієнічних вимог до приготування, перенесення та роздачі їжі, виконання рекомендацій щодо інтервалів між прийманнями їжі, не допускаючи причин порушення режиму дня, щоб не спричинити до зниження апетиту та поганого засвоєння їжі.
Перед кожним прийомом їжі стіл сервірують згідно з меню. Із двохрічного віку дітей привчають користуватися серветкою. На четвертому році життя навчають користуватися виделкою, а на п’ятому – негострим ножем. Дітей привчають сідати охайними за стіл, з чистими руками, сидіти за столом правильно і користуватися столовими приборами (згідно з вимогами навчальної програми). Руки необхідно мити безпосередньо перед тим, як діти сідають за обідні столи, і після приймання їжі.
З 4-річного віку дітей навчають чергувати в групі під час приймання їжі з використанням санітарного одягу (фартушки, косинки, ковпаки), сервірувати столи, збирати використаний посуд.
Організовуючи харчування, необхідно додержуватися принципів наступності єдності вимог у ДНЗ і в родині. Питання раціонального харчування дітей слід розглядати на батьківських зборах, консультаціях для батьків, висвітлювати в інформаційних куточках.
Для правильної організації годування дитини вдома, особливо у вихідні й святкові дні, батьки повинні знати режим і специфіку харчування в ДНЗ, тому щодня в інформаційних куточках необхідно вивішувати меню із зазначенням виходу страв.
Для частування дітей у дні народження, інші свята можна використовувати приготовані у закладі пиріг, пиріжки або принесені батьками фрукти, ягоди, цукерки, печиво (промислового виробництва). Для того щоб попередити зараження гострими кишковими інфекціями та харчові отруєння дітей, суворо заборонено приносити у ДНЗ кремові вироби (торти, тістечка), морозиво, напої, в т.ч. солодкі газовані тощо.
Для збереження апетиту не рекомендують годувати дитину вдома вранці перед відвідуванням ДНЗ, виняток можуть становити яблуко, морква, овочевий сік у кількості 50-100 г. Якщо дитина поснідала вдома, їй не слід снідати вдруге.
Заборонено садити дітей за столи до закінчення сервірування. В ясельних групах годування дітей, які можуть їсти самостійно, організують так, щоб вони не чекали їжу. Їх годують невеликими групами, одночасно по 3-4 дитини за столом, і після вживання першої страви дітям необхідно відразу подавати другу страву тощо. Велика кількість залишків на тарілках ( понад 15% від об’єму порції) може свідчити про погане самопочуття дитини, низьку смакову якість страви, помилки у режимі харчування (скорочені інтервали між прийомами їжі тощо).
За всі заходи, пов’язані з організацією харчування дітей, несе відповідальність завідувач, старша медсестра, вихователь. Медичний персонал зобов’язаний приділяти особливу увагу дотриманню гігієнічних норм і правил працівниками харчоблоку, вихователями та дітьми.
З метою попередження харчових токсикоінфекцій, гострих кишкових захворювань працівники дошкільного навчального закладу, які пов’язані з організацією харчування , повинні суворо дотримуватися всіх гігієнічних вимог щодо технології кулінарної обробки різноманітних харчових продуктів, забезпечити правильне зберігання і строки реалізації, а також дотримуватися санітарно-гігієнічних нормативів у приготуванні їжі. Медичний персонал повинен стежити за дотриманням правил особистої гігієни працівників та чистоти в приміщенні харчоблоку, правильністю здійснення доставки і роздачі їжі в групах.
Відповідно до гігієнічних вимог можна користуватися в ДНЗ фаянсовим посудом без тріщин та зазорів. Заборонено використовувати посуд із пластмаси та алюмінію, за виключенням столових приборів.
Медичний персонал повинен обов’язково контролювати якість обробки котлів, посуду, кухонного інвентарю відповідно до чинних санітарних норм і правил.
Завідувачі дошкільного навчального закладу та медична сестра повинні забезпечити ознайомлення всього персоналу з документами, що стосуються організації харчування дітей в ДНЗ.
План заходів
дошкільного навчального закладу № 14
щодо забезпечення організації і контролю за медико– профілактичною роботою в навчальних закладах.
3.1- прийом доброякісних продуктів з відповідними сертифікатами якості.
3.2- використання посуду для приготування їжі по призначенні.
3.3- термічна обробка продуктів.
3.4- щоденний огляд працівників кухні на гнійничкові захворювання.
3.5- використання відповідного одягу працівниками кухні.
4.Забезпечити належний контроль за станом здоров’я дітей:
– не допускати хворих дітей до відвідування ДНЗ
– при виявленні будь-яких ознак захворювання – ізолювати хвору дитину від здорових.
– відвідування ДНЗ дозволяти тільки з довідкою про стан здоров’я від лікаря.
5. Проводити систематичну санітарно – просвітню роботу з дітьми та їх батьками з питань особистої гігієни та профілактики захворювань на
вірусний гепатит А
5.1. У батьківських кутках виставити буклети про гепатит А. Гепатит А- це гостре ураження печінки, викликане вірусом гепатиту А.
Джерелом зараження вірусом є хвора на гепатит А людина. Вірус виділяється з фекаліями після чого з водою, їжею і потрапляє в організм
людини. Інкубаційний період (7-50днів) в цей час вірус розмножується і адаптується в організмі.
У хворого з’являються:
-слабість, втомлюваність
– головна біль
– біль в м’язах та суглобах
– рвота, температура 37- 38.5
Показання:
– дотримання дієти
– ліжковий режим
– прийом гепатопротекторів ( препаратів захищаючих печінку)
ПРОФІЛАКТИКА: щеплення від вірусу гепатиту А.
Тривалість захисту організму від вірусу гепатиту після щеплення 6-10 років
6. Проводити систематичне підвищення знань медичного та педагогічного персоналу з профілактики захворювань на вірусний гепатит А.
Однією з найпоширеніших причин тяжкої діареї у дітей є ротавірусна інфекція (РВІ), яка призводить до зневоднення дитячого організму й інших, більш небезпечних наслідків. Характерними симптомами захворювання є підвищення температури тіла, блювання, понос.
Інфекція передається здебільшого фекально-оральним шляхом. Оскільки джерелом ротавірусу є хвора людина, захворювання поширюється через прямий контакт з нею, вживання в їжу інфікованих продуктів, а також через забруднені предмети побуту – іграшки, посуд, ручки дверей, білизну тощо. Профілактика РВІ у дошкільному навчальному закладі дуже важлива, адже від проінформованості працівників і батьків та їхнього свідомого ставлення до своїх обов’язків щодо забезпечення санітарно-гігієнічних норм залежить попередження спалахів РВІ серед дітей.
Збудник ротавірусу локалізується в кишковому тракті, він стійкий до дезінфікуючих засобів і низьких температур, а також дуже швидко поширюється. Отже, РВІ належить до захворювань, профілактикою яких є належне виконання санітарно-гігієнічних заходів.
У нашому дошкільному навчальному закладі проводять низку заходів для запобігання винекненню та розповсюдженню інфекційних захворювань. Особливу увагу приділяємо профілактиці РВІ серед працівників, які опосередковано та безпосередньо контактують з дітьми, зокрема працівників харчоблоку та помічників вихователів.
Також дуже важливо навчити дітей правил особистої гігієни та постійно стежити, щоб вони дотримувались цих правил, зокрема:
• мили руки безпосередньо перед та після прийому їжі, а також після відвідування туалетної кімнати;
• носили чистий одяг;
• користувалися лише власними предметами особистої гігієни – рушником, білизною, гребінцем тощо.
Звісно, у разі виявлення хворої дитини важливо вчасно надати їй медичну допомогу та ізолювати від дитячого колективу.
План
оздоровлення на 2016-2017 н.р.
дошкільного навчального закладу
1. | Забезпечити наявність аптечок та медикаментів у них, для надання першої лікарської допомоги. |
2. | Проводити антропометричні виміри дітей усіх вікових груп щомісяця та заносити до листків здоров’я. |
3. | Регулярно оглядати дітей щодо виявлення педикульозу, грибкових та інших захворювань шкіри.Проводити огляд та лікування дітей, за призначенням фтизіатра та інших спеціалістів. |
4. | Проводити контроль за санітарним станом харчоблоку для запобігання виникненню кишкових інфекцій. |
5. | Застосовувати наскрізне провітрювання, кварцування груп за відсутності дітей. |
6. | Забезпечити оптимальний руховий режим дітей.Проводити заходи направлені на профілактику проти інфекційних та застудних захворювань дітей. |
7. | Забезпечити неспецифічні заходи загартування:– полоскання горла- гігієнічні водні процедури умивання, миття рук прохолодною водою – масаж стоп на килимку, ребристій дошці. – Організовувати процеси життєдіяльності дітей на свіжому повітрі. |
8. | Проводити фізкультурно – оздоровчі роботи– заняття з фізичної культури- проведення ранкової гімнастики – гімнастика пробудження – лікувальна гімнастика – проведення рухливих ігор, фізкультурні свята, День -здоров’я, та розваг – проведення дихальної гімнастики – фізіотерапевтичне лікування дітей із хронічними захворюваннями |
9. | Проведення лікувально – профілактичної роботи– аромотерапія – проводиться для зміцнення захисних сил організму- світлолікування– за допомогою УФО дезінфікуються приміщення – масаж– поліпшує кровообіг, обмін речовин, стимулює серцеву діяльність – загартування– водні процедури, полоскання горла, повітряні ванни. |
10. | Забезпечити раціональне харчування з вживанням С вітамінізованих продуктів харчування( часник, цибуля, лимони, соки) |
11. | Санітарно – просвітня робота з батьками.– розвивати прагнення батьків до здорового способу життя- інформувати про найпоширеніші захворювання дітей та їх профілактику за допомогою фізкультурно -оздоровчих засобів та загартування – навчити батьків правильної організації рухового режиму дитини. |
План посилення заходів
з профілактики гострих кишкових та харчових отруєнь
1. | Посилити протиепідемічні заходи,щодо попередження спалахів ГКІ та харчових отруєнь. |
2. | Недопущення хворої дитини на ГКІ до дитячого садка. |
3. | Не допускати прийом дітей до дошкільного закладу без огляду медичного працівника у разі їх тривалої відсутності. |
4. | Допускати дітей в дитячий заклад після перенесеного захворювання і довгої відсутності,тільки із довідками від лікаря і бактеріологічних аналізів. |
5. | Спостерігати за дітьми, які були у контакті з інфекційними хворими та проводити протиепідемічні заходи. |
6. | Забезпечити швидку ізоляцію дітей з дизфункцією шлунково-кишкового тракту з проявами гастрита та харчовою інтоксикацією.Їх бак. обстеження на дизентерійну, сальмонельозну групу і ентеропатологічну флору. |
7. | Проводити обстеження на гельмінти. |
8. | Здійснювати контроль за миттям рук дітей перед прийомом їжі і після відвідування туалету. |
9. | Проводити чітке ведення документації, своєчасне занесення в історію розвитку дітей і в інфекційний журнал всіх випадків захворювання і виявлення дизфункції шлунково-кишкового тракту. |
10. | Забезпечити якісне проведення вологого прибирання,щодня систематичного прибирання приміщень туалетного блока, обробку горшків гарячою водою з мильним розчином. |
11. | Проводити дезінфекцію груп дез. розчинами. |
12. | Вжити заходів щодо створення безпечних умов для організації харчування дітей. |
13. | Суворо контролювати продовольчу сировину, яка надходить до закладу,її якість ,санітарний стан,терміни реалізації, умови зберігання.Усі параметри фіксувати у журналі бракеражу сирої продукції |
14. | Проводити контроль санітарно-протиепідемічного режиму на харчоблоці, зокрема дотримання технологій приготування страв, санітарного стану харчоблоку, дотримання особистої гігієни персоналом.Відсутність у працівників гнійничкових захворювань та ознак ГКІ. |
15. | Суворо дотримуватись санітарних правил первинної та термічної обробки продуктів в процесі приготування страв. |
16. | Забезпечити манкіровку столів,всього кухонного інвентарю, доброякісну обробку столового посуду проточною гарячою водою, з використанням обеззаражуючих і дезінфікуючих засобів. |
17. | Заборонити реалізацію через харчоблок кремових виробів із вмістом штучних фарбників, консервантів,ароматизаторів, вживання консервів, паштетів. |
18. | Заборонити вживання продуктів, які не пройшли ветеринарного контролю зокрема:м’яса, яєць, риби, молока, тощо. |
19. | Готуючи їжу, варто пам’ятати, що сирі продукти, часто заражені збудниками ГКІ. |
20. | Ретельно вести контроль постачальників продуктів харчування і продовольчої сировини. |
21. | Обов’язкове приймання продуктів харчування, при наявності відповідного сертифікату якості. |
22. | Забезпечувати умови та контроль за використанням правил зберігання та термінів реалізації продуктів харчування, зокрема тих, що швидко псуються. |
23. | Забезпечити безперервну роботу холодильників, правильне зберігання харчових продуктів. |
24. | Постійне ведення роз’яснювальної роботи серед батьківської громадськості, щодо організації харчування у сім’ї дітей різного віку. |
25. | Інформування батьків, дітей і працівників навчального закладу про заходи, які необхідно здійснювати для запобігання виникнення інфекційних захворювань. |
Літо – оптимальна пора, щоб розпочати рішучі дії задля зміцнення здоров’я дошкільників, сприятливий період для загартовування та всебічного розвитку дітей. Метою та завданням є – ефективна організація літнього оздоровлення, створення безпечних умов, дотримання санітарно-гігієнічних норм, також збалансоване харчування з достатньою кількістю вітамінів.
Одним із напрямків в оздоровчий період є дотримання розпорядку дня, оскільки улітку діти більшу частину часу проводять на свіжому повітрі. Ранковий прийом діток в сприятливу погоду проводити на спортивному майданчику. В оздоровчий період дещо змінюється і харчування дітей у дитячому навчальному закладі: додається другий сніданок та збільшується потреба дошкільників у вживанні води що затверджується у примірному двотижневому меню на літньо – осінній період 2016 року, Управлінням Держпродспожив служби в м. Ужгород.
В оздоровчий період не обійтися без зміцнення організму дітей за допомогою загартовування. Найдоступнішим у дитячому навчальному закладі є загартування сонцем, повітрям, водою, а щоб загартування було ефективним , одяг та взуття дитини повинно відповідати сезону обовязкова наявність панамок та косинок щоб запобігти сонячних або теплових ударів, температурі повітря, ходіння босоніж, забезпечити купання діток в стаціонарному та виносному басейнах.
В літній період широке використання повітря, сонця, води, режим харчування ( збагачується раціон за рахунок овочів, фруктів, зелені), підвищення рухової активності справляють на дитину суттєвий оздоровчий вплив, але слід не забувати, що їх потрібно застосовувати вміло і дозовано,не забуваючи про основні принципи:
А) системність;
Б) послідовність;
В) регулярність;
Г) індивідуальний підхід до кожної дитини.
У погожі літні дні дошкільники мають нагоду проводити час:
1) на доріжці здоров’я;
2) ходити босоніж по дрібних камінчиках;
3) піску;
4) плескатися у стаціонарному чи надувному басейні.
Дитину будь-якого віку неможливо оздоровити, якщо не створити доброзичливого клімату, веселого і бадьорого настрою в колективі, у якому вона перебуває.
План заходів профілактики гострих респіраторних вірусних інфекцій та грипу
1. | Ізоляція хворих дітей у перші часи захворюваності при виявленні таких ознак: підвищення температури, нежить, чхання, кашель. |
2. | Недопущення до відвідування дошкільного навчального закладу у разі відсутності дитини більше 3-х днів без довідки про стан здоров’я від лікаря. |
3. | Здійснювати контроль за тим , щоб дітей не переводили з групи в групу під час епідемії грипу та гострих респіраторних вірусних інфекціях. |
4. | Недопущення до роботи працівників дитячого закладу з дітьми , які мають ознаки ГРВІ чи грипу. |
5. | Аналізувати та контролювати причини відсутності дітей у ДНЗ. |
6. | Проводити щоденний та щотижневий облік виявлення захворюваності на грип та ГРВІ. |
7. | Регулярно перевіряти дотримання температурного режиму у приміщеннях ДНЗ. |
8. | Регулярне наскрізне провітрювання приміщень помічниками вихователів тричі на день при відсутності дітей. |
9. | Проводити вологе прибирання групових приміщень двічі на день при відкритих кватирках. |
10. | Регулярна обробка приміщень дезінфікуючими засобами. |
11. | Обов׳язкове опромінення приміщень ультрафіолетовим промінням. |
12. | Провести санітарно-просвітню роботу з працівниками ДНЗ та батьками про заходи безпеки під час епідемії грипу. |
13. | Забезпечити групи санбюлетнями «Як остерігатись респіраторно-вірусних інфекцій», « Якщо поруч грип» |
14. | Забезпечити наявність в ДНЗ (термометрів, бактерицидних випромінювачів, дезінфікуючих, та бактерицидних засобів). |
15. | Створити необхідний резерв лікарських засобів і виробів медичного призначення для профілактики гострих респіраторно-вірусних інфекцій та грипу. |
16. | Забезпечити раціональне калорійне харчування дітей з С – вітамінізацією продуктів харчування( цибуля, часник, лимон). |
17. | Посилення питного режиму: кип’ячена вода, вода питна з кулера , фруктові та вітамінізовані напої, соки. |
18. | У період сезонного підйому захворюваності ГРВІ та грипу звернути увагу на:А) правильне обладнання ізолятораБ) проведення щоденних ранкових оглядів дітей з термометрієюВ) щоденне перебування дітей на свіжому повітрі Г) дотримання всіма працівниками закладу маскового режиму Д) недопустимість проведення профілактичних щеплень проти інших інфекцій Е) уникнення проведення масових заходів, перебування дітей в місцях великого скупчення людей. Є) здійснювати контроль за тим ,щоб дітей не переводили з групи в групу під час епідемічного сезону. |
19. | Недопускати переохолодження або перегрівання дичячого організму. |
20. | Часто мити руки з милом та не торкатися слизових оболонок носа, очей , рота, немитими руками для запобігання потрапляння в організм бактерій. |
21. | Щоденні заняття фізичною культурою, спортивними вправами, рухливими іграми. |
22. | Проведення загартовуючих заходів повітрям , сонцем , водою з урахуванням індивідуальних особливостей дітей |
23. | Проведення Дня здоров’я– остання п’ятниця місяця. |
24. | Сприяти працівникам органів охорони здоров’я у забезпеченні належного контролю за станом здоров’я вихованців. |
25. | Забезпечити профілактичні роботи інформувати батьків, працівників про заходи, які необхідно здійснювати для запобігання інфекційних захворювань з використанням противірусних хіміопрепаратів. |
ПСИХОЛОГІЧНІ ПРОБЛЕМИ ХАРЧУВАННЯ У ДІТЕЙ
Харчування — це одна із найважливіших функцій, яка забезпечує життєдіяльність нашого організму. Процес харчування у людини поряд з біологічною функцією викопує також соціальні, психологічні функції. Їжа може бути формою спілкування, джерелом позитивних емоцій, засобом відсторонення від власних проблем. Розрізняють декілька видів їжі за психологічним фоном, який їжа формує:
Виникнення харчових розладів пов’язане не тільки з органічними, але й із психологічними, соціальними факторами, самі ж харчові розлади відносять до психосоматичних.
У дошкільному віці підвищений або знижений апетит дитини психологи більш за все пов’язують з дисгармонійними сімейними стосунками, неправильною поведінкою батьків, їх неправильним уявленням про здорове харчування. Часто батьки, діти яких страждають порушенням харчової поведінки, не можуть правильно організувати режим харчування дитини. Помилкою також може бути неправильне використання продуктів харчування, які не відповідають віку дитини, догодовування в проміжках часу між основними прийомами їжі, надмірне вживання солодощів. Батьки іноді не враховують фізіологічних можливостей дітей, пропонуючи їм надмірну кількість харчів. Процес харчування може бути пов’язаний із негативними емоціями (конфлікт між мамою (татом) та дитиною, обмеження свободи дитини, вимагання ідеальної чистоти, ультиматуми, погрози). Знизити апетит дитини може критика батьків на її адресу за обіднім столом. Діти можуть відмовитись від харчування через пригнічений стан. У багатьох випадках відмова від їжі є для дитини засобом привертання уваги до себе батьків та близьких.
Неадекватне виховання батьками, які нехтують дитиною або схильні до гіперопіки, постійно все забороняють або все дозволяють, не вчить дитину адекватно реагувати на внутрішні стимули голоду і насичення їжею, тому уявлення про здорове тіло не може у неї розвиватись.
Конфлікти між мамою (татом) та дитиною можуть також сприяти розвитку ожиріння. Нерідко діти починають вживати велику кількість їжі в тому випадку, якщо вони відчувають себе кинутими, якщо їм недостатньо любові, тепла. У даному випадку їжа є джерелом позитивних емоцій. Діти переїдають, схильні до надмірної ваги або страждають від ожиріння саме в тих сім’ях, де відсутня культура харчування, правильне уявлення про здорове харчування. Дуже часто дітей примушують з’їдати все, апелюючи до того, що не можна викидати харчі. Пізніше для багатьох дітей переїдання стає звичкою.
Рекомендації щодо загартовування дітей в літній період
дошкільного навчального закладу комбінованого типу
8.Використовувати нетрадиційні методи загартовування (ходьба босоніж по росяній траві,камінцях,вологому піску).
9.Організовувати та проводити лікувально-профілактичні процедури: фітотерапія, аромотерапія, лікувальна фізкультура,масаж,оздоровча гімнастика (зорова,дихальна) фізіотерапевтичні процедури.
Раціональний режим дня з урахуванням вікових особливостей дитини її повноцінне харчування оптимальний руховий режим посилюють позитивну дію загартовуючих заходів.
Організація та проведення
протиепідемічних заходів у
дошкільному навчальному закладі